Слово "СНІД" у одних викликає панічний страх, у інших – нульову реакцію, продиктовану абсолютною впевненістю в тому, що ця проблема існує в якомусь іншому вимірі буття і ніяким чином їх не торкнеться.
Медики не поділяють цих крайніх позицій. Вони переконані, що боротьба з небезпечною недугою – справа не тільки тих, хто вже постраждав від неї, але й здорових людей, які мають всі шанси уникнути біди й допомогти хворим.

Ольга Вакулюк, головний лікар обласного Центру профілактики та боротьби зі СНІДом:

"Шлях до порятунку є: здолати відчай і прийняти допомогу"

Зростання числа ВІЛ-позитивних та хворих на СНІД – світова тенденція. Не обминула вона і Черкащину. Якщо 2000 року в області було 600 ВІЛ-позитивних, то сьогодні їх тільки в Черкасах – 1850 осіб. У ситуації, що склалася, на наш Центр покладено функції координувати всю роботу, що пов'язана з проблемами ВІЛ/СНІДу. Це і методична, санітарно-просвітницька робота з медичним персоналом області, і з населенням – починаючи з навчальних закладів і закінчуючи виправними установами. Фахівці Центру співпрацюють з усіма неурядовими організаціями, закордонними структурами, які матеріально і фінансово підтримують лікувальні, реабілітаційні, профілактичні, інформаційні програми.

Реальна допомога Головного управління охорони здоров'я та медицини катастроф ОДА дозволила нам створити сучасну медичну установу. З трьох кімнаток, де до минулого року тіснився наш Центр, колектив перебрався у відремонтоване просторе приміщення. Це дало можливість, перш за все, значно розширити комплекс діагностично-лікувальних процедур. У Центрі діє поліклінічне відділення, прийом відвідувачів ведуть епідеміолог, інфекціоніст, педіатр, терапевт, гінеколог, психолог та інші фахівці. Наша гордість – лабораторне відділення. Воно оснащене сучасним обладнанням, тут застосовуються новітні методи діагностики, які дозволяють виявляти не лише ВІЛ-інфекції, але й гепатити, герпес тощо. Тепер ми прямо на місці можемо виконувати усі аналізи, не відправляючи їх, як раніше, до Києва.

Обстеження у нас можуть пройти усі охочі – не лише люди, які перебувають на диспансерному обліку, але й ті, у кого є певні сумніви щодо свого стану здоров'я. На жаль, непоодинокі випадки, коли люди з благополучних родин, не схильні до наркоманії, шкідливих звичок, під час обстежень виявляються ВІЛ-позитивними. Причини можуть бути різні: випадкові статеві зв'язки, застосування нестерильних інструментів у перукарні, манікюрному кабінеті, через кров… Перша реакція, як правило, – відчай. Але своєчасна активна терапія, постійний нагляд медиків дозволяють людині жити повноцінним життям. Та для цього слід переступити через страх і відчай та прийняти допомогу. В нашому Центрі вона надається анонімно й безкоштовно.

Геннадій Грінченко, лікар-гінеколог:

"Інфікована мати має шанси народити здорову дитину"

Серед основних шляхів передачі ВІЛ-інфекції є шлях від матері до дитини. Але сучасний рівень медицини дозволяє максимально знизити ризики і вберегти новонародженого від важкої недуги. 2003 року інфекція передалась 21,2% малят від хворих мам. Сьогодні ж ми досягли показника 5,5%, чим, чесно кажучи, пишаємося. Але до 2010 року поставили за мету знизити цю цифру щонайменше до 2%.

Я постійно наголошую: ВІЛ/СНІД – не вирок, за життя треба боротися. Але дуже багато залежить від самої жінки. Чим раніше вона звернеться до лікаря, тим більше шансів у неї народити здорову дитину. Ми застосовуємо сучасну терапію, маємо лікувальні можливості не гірші, ніж у розвинених країнах. До того ж, препарати, які ми застосовуємо, не мають побічної дії, малотоксичні і дають майже 100% гарантії. Багатьох стримує страх перед громадським осудом, інші причини, проте ми обслуговуємо пацієнтів анонімно. Кожна вагітна жінка повинна пройти тест на ВІЛ-інфекцію, щоб упередити себе й дитину від можливих тяжких наслідків.

З 1996 року від інфікованих жінок народилося 300 дітей, але статус інфікованих мають лише 36. А могло б бути менше, якби майбутні мами вчасно звернулись по допомогу. За кожним новонародженим лікарі спостерігають 18 місяців, і, якщо не виявляються прояви захворювання, дитину знімають з обліку і в її медичній картці не залишається жодних записів про дослідження на ВІЛ/СНІД.

Михайло Грищенко, лікар-епідеміолог:

"Споживачі ін'єкційних наркотиків складають головну групу поширення ВІЛ-інфекції"

Перші випадки ВІЛ-інфікування в області було виявлено 1987 року. До 1996 року це було рідкісне явище, за весь цей час зареєстрували 17 випадків, хоча щорічно обстежувалося 100-150 тис. осіб. Як правило, інфікування відбувалося за кордоном. Але 11 років тому ми зафіксували спалах тоді ще маловивченого явища: за рік – 225 випадків. З того часу відбувається постійний ріст кількості ВІЛ-позитивних людей та хворих на СНІД.

За даними епідмоніторингу, кількість ВІЛ-позитивних на Черкащині становить 2668 осіб. Торік на цей же період їх було 2301. Зріс рівень і первинної захворюваності – з 225 осіб у 2006 році до 268 у нинішньому. Хворих на СНІД зареєстровано 448 (на 1.10.2007 р.). З них 287 осіб померли, в тому числі й 13 дітей. Найбільший рівень захворюваності спостерігається в Черкасах – 1275 осіб. Далі йде Канівський район – 162 хворих, м. Ватутіне – 121, Тальнівський район – 86. Наша область за інтенсивністю захворювання на ВІЛ-інфекцію посідає 17-те місце в Україні. Показник не найвищий, але й він не може не викликати тривогу. Адже страждають молоді, дієздатні люди, збільшується число дітей, народжених ВІЛ-позитивними жінками.

На моє глибоке переконання, слід з пелюшок прищеплювати дітям норми здорового способу життя, моральної поведінки. Адже вседозволеність, розбещеність, насильство, які широко пропагуються нашими ЗМІ, є поганими вчителями молоді. Якщо 2005 року 30,4% ВІЛ-інфекції та СНІДу передавалося статевим шляхом, то торік вже 43,2%. А от споживачі ін'єкційних наркотиків очолюють список. Торік цим шляхом було передано 34,4% захворювань, а за дев'ять місяців цього року – 45,5%.
Підготував: Наталія РІВ'ЄРА
Джерело: "Прес-Центр"